18 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив на Cognitive Influence and Resilience Forum,  організованому Victory Neurones та присвяченому розвитку спроможностей України в когнітивному домені, зміцненню стійкості суспільства, взаємодії з міжнародними партнерами та формуванню образу України за кордоном.

Глава МЗС наголосив, що сьогодні когнітивний домен став повноцінним виміром безпеки. Водночас він значно ширший за суто безпекові чи закриті інструменти та охоплює комунікацію, взаємодію із суспільствами та партнерами, а також позиціонування держави.

За словами міністра, Росія системно використовує когнітивні інструменти не лише проти України, а й проти її союзників. Держава-агресор гнучко адаптує ворожі наративи до особливостей конкретних суспільств. Зокрема, вона спекулює на політичних розбіжностях у Європі та США, маніпулює історичною пам’яттю про колоніалізм та радянську спадщину в Африці, Азії та на Близькому Сході, а також недовірою до Заходу в країнах Латинської Америки.

Окрему увагу Андрій Сибіга привернув до спроб Росії дестабілізувати Європу та її дедалі активніший перехід до безпосередніх атак.

«Ми бачимо, як Росія дедалі активніше переходить до кінетичних дій. Уже сьогодні вона веде війну проти Заходу. Не гібридну. Вибухівка в дронах не буває гібридною», — заявив він.

Когнітивний вплив, зауважив міністр, спрямований також на емоційне виснаження та поширення страху. 

За словами керівника зовнішньополітичного відомства, за роки повномасштабної війни Україна здобула значний досвід протидії когнітивним загрозам і водночас перейшла до проактивних дій — зокрема у формуванні власного міжнародного позиціонування.

«Ми змінили сприйняття нашої держави. Світ визнає нову роль України — безпекового партнера. Не прохача, а постачальника безпеки», — зазначив міністр.

Андрій Сибіга підкреслив, що важливою складовою когнітивної спроможності держави є її здатність взаємодіяти з іноземними суспільствами, формувати довіру та власний порядок денний. Особлива роль у цьому належить українській дипломатії.

За словами глави МЗС, закордонні установи працюють безпосередньо в тих середовищах, де ухвалюються рішення щодо України. Вони є платформою для формування порядку денного, побудови довіри, взаємодії з іноземними суспільствами та представлення України за кордоном.

«Сучасне дипломатичне представництво — це вже не лише канал передачі офіційної позиції. Це сенсор держави, який має розуміти місцеве середовище, вчасно помічати зміни, ризики та можливості. Саме тому розвиток когнітивної спроможності дипломатії — це питання не лише комунікацій. Це питання нашої здатності розуміти світ, у якому ми працюємо, та ефективно захищати українські інтереси», — наголосив міністр.

Він також відзначив стратегічне значення оновленої Комунікаційної стратегії МЗС на 2026–2030 роки. Документ закріплює зовнішні комунікації не просто як інструмент інформування, а як невід’ємну складову національної стійкості. Стратегія вводить до професійного дискурсу поняття когнітивного впливу та передбачає координаційну роль МЗС у сфері зовнішньої комунікації.

Наступним завданням, за словами міністра, є перетворення цих положень на сталу інституційну спроможність держави, яка дозволить ефективно протидіяти ворожим впливам, зміцнювати стійкість суспільства, розвивати взаємодію з партнерами та посилювати міжнародне позиціонування України.

Насамкінець Андрій Сибіга акцентував на необхідності проактивних та  асиметричних кроків у когнітивному протистоянні — насамперед використанні креативних підходів та висміюванні агресора.

«Також і в когнітивному домені Україна сьогодні задає тенденції. Наша креативна асиметрія діє. На нас рівняються. А ми здатні й маємо дивувати. Зокрема й ворога», — підсумував глава відомства.