17 травня заступниця vіністра закордонних справ України Ірина Боровець взяла участь у 133-му міністерському засіданні Комітету міністрів Ради Європи у Страсбурзі (Франція). Цей захід став важливою подією, об'єднавши представників зовнішньополітичних відомств країн-членів Ради Європи на фоні 75-річчя її заснування.

Ірина Боровець висловила глибоку вдячність за незмінну підтримку, яку Рада Європи, держави-члени цієї Організації та генеральний секретар Марія Пейчинович Бурич надають у цій складний для нашої держави час. Вона підкреслила важливість виключення Росії з цього авторитетного органу, створення Реєстру збитків, непохитну підтримку Формули миру Президента України Володимира Зеленського, заходи, спрямовані на захист українських дітей, а також конкретні рішення у напрямі створення Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України. 

«Рада Європи має відігравати важливу роль у створенні подальших елементів Комплексного механізму компенсації. Цей механізм життєво важливий не лише для вирішення безпосередніх економічних наслідків війни, але й для закладення основи для довгострокового відновлення та справедливості.», - зазначила заступниця міністра.

Ірина Боровець також висловила вдячність всім, хто допомагає мільйонам українців витримати страждання, спричинені повномасштабною війною. Вона також подякувала всім донорам, які зробили можливим втілення проектів в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки.

Заступниця міністра відзначила дієвість головування Ліхтенштейну в Комітеті міністрів Ради Європи впродовж останніх щести місяців та привітала наступне головування Литви, яке координуватиме роботу Комітету міністрів наступного півріччя. Литовський народ залишається вірним другом і надійним партнером України у протидії російській агресії. Саме тому ми особливо цінуємо, що литовське головування визначило ключовим завданням своєї каденції в КМРЄ захист України.

Завершуючи свою промову, Ірина Боровець зазначила, що 18 травня Україна вшановує пам'ять жертв депортації та геноциду кримськотатарського народу 1944 року. Вона висловила сподівання, що тільки перемога України та звільнення Криму зможуть покласти край систематичному пригніченню кримських татар і відновити повагу до прав людини.