Розцінюємо рішення влади РФ про заборону вивчення української мови в школах на тимчасово окупованих територіях України як черговий вияв геноцидної політики Москви.

Імперська Росія, яка систематично маніпулює мовним питанням для виправдання агресії, провадить цілеспрямовану політику русифікації, асиміляції, геноцидного винищення цілих народів, пригноблення інших культур, придушення національної ідентичності. 

Нагадуємо, що протягом століть Московія намагалася заборонити українську мову загалом понад 130 разів. Зрештою автори цих спроб згинули разом зі своїми указами, циркулярами та доносами, а українська мова пережила всіх гнобителів. 

Так само зійдуть на пси сучасні спроби продовжити царські репресії та сталінський лінгвоцид.

Російським шовіністам, які вирішили вчергове «заборонити» українське слово на Херсонщині можемо відповісти словами великого уродженця Херсонщини Миколи Куліша: «Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!» Сьогодні українська мова не беззбройна. За нею — сила українського війська та зброї. Тому всі російські «заборони» такі ж бутафорні та тимчасові, як і російська окупація. 

Окупанти згинуть, а Чаплинка Куліша та решта Херсонщини, Запоріжжя та нашого Півдня були та будуть Україною. І коли російський чобіт забереться геть з української землі, вслід йому пролунає відбірне та міцне українське слово.