Сьогодні Україна разом з усім світом вшановує пам’ять мільйонів безневинних жертв геноцидів.  

Показово, що Конвенція про запобігання злочину геноциду стала одним із перших міжнародно-правових документів з прав людини, ухвалених 9 грудня 1948 року резолюцією Генеральної Асамблеї ООН - організацією, яка була створена, зокрема, щоб утвердити віру у гідність та цінність людської особистості й сприяти загальній повазі та дотриманню прав людини й основних свобод для всіх, без розрізнення раси, статі, мови й релігії.

Вшанування людської гідності жертв геноциду й запобігання цьому злочину, серед іншого, вимагає встановлення правди та відновлення історичної справедливості. 

Сьогодні світ обізнаний з переконливими фактами, які свідчать про те, що організація штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв серед українців у 1932-1933 роках, та насильницьке виселення у 1944 році з Кримського півострову сотень тисяч кримських татар - це були злочини геноциду, вчинені сталінським урядом.   

Попри встановлені факти, неспростовні дані свідків, шокуючі документи і архівні матеріали, Російська Федерація продовжує заперечувати Голодомор 1932-1933 років як акт геноциду радянського режиму проти українського народу. Це стосується й Депортації кримськотатарського народу 1944 року.

У 2015 році Російська Федерація включила статтю Рафаеля Лемкiна, основоположника дослідження злочину геноциду, «Радянський геноцид в Українi» до так званого переліку екстремістських матеріалів. 

Такі дії російської сторони є показовими, адже співмірним вчиненню злочину може бути лише його заперечення чи виправдання. 

Те, що Україна продовжує потерпати від зовнішньої агресії та насильства, які були розв’язані Російською Федерацією у 2014 році у поєднанні зі спробою анексії Криму, слугує підтвердженням, що відсутність визнання й засудження злочинів минулого, як і утвердження поваги до прав і свобод людини та громадянина, відкриває шлях до вчинення кричущих порушень універсальних норм і правил, в тому числі злочинів проти людяності. 

Україна закликає міжнародне співтовариство до об’єднання зусиль задля запобігання дискримінації людини за будь-якими ознаками та попередження повторення подібних злочинів, зокрема шляхом відновлення та збереження історичної пам’яті.