МЗС України заявляє, що водопостачання до Криму з континентальної України буде повністю відновлене тільки після повної деокупації півострова. Така позиція ґрунтується на нормах міжнародного права.

Констатуємо той факт, що під приводом «гуманітарної потреби», Російській окупаційній владі в Криму не вистачає води на прискорений розвиток військових об’єктів та підприємств військово-промислового комплексу. Очевидним є і той факт, що потреба у водних ресурсах зростає на тлі  колонізації півострова -  стрімкого зростання населення в рамках цілеспрямованої політики заміни демографічного складу Криму. Такі дії держави-окупанта є воєнним злочином. Їх мета - заселення українських територій громадянами РФ, які є лояльними до експансивної політики своєї держави та, таким чином, здійснення закріплення незаконної окупації.

Окрім того, злочинами проти людяності та воєнними злочинами є вбивства, насильницькі зникнення, катування, посягання на людську гідність тощо, вчинені проти громадян України в тимчасово окупованому Криму. Ці злочини є предметом кримінальних проваджень в Україні, вивчаються Офісом Прокурора Міжнародного кримінального суду в межах попереднього вивчення ситуації в Україні. Засуджуються вони й міжнародним співтовариством, зокрема в щорічних резолюціях Генеральної Асамблеї ООН 71/205 від 19.12.2016 р., 72/190 від 19.12.2017 р., 73/263 від 22.12.2018 р., 74/168 від 18.12.2019 р. «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)».

Щодо забезпечення водою населення тимчасово окупованого Криму, то, як і у випадку з забезпеченням тимчасово окупованої території іншими ресурсами, продуктами харчування та медичними матеріалами,  відповідно до Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, це повністю відноситься до зобов’язань держави-окупанта - Російської Федерації.

Будь-які заяви про нібито порушення норм міжнародного права Україною у зв’язку з припиненням водопостачання є нікчемними з точки зору міжнародного права і, очевидно, покликані на те, щоб «призначити винного» за витрати, які несе РФ уже сьомий рік внаслідок незаконної окупації Криму та розгортання масштабної мілітаризації півострова, за яку сплачують російські платники податків.