Міністерство закордонних справ України звернуло увагу на коментарі представників Міністерства закордонних справ Ірану в справі збиття Іраном 8 січня 2020 року літака Міжнародних авіаліній України (рейс PS752) та заявляє про таке.

Замість того, щоб взяти до уваги об'єктивні зауваження, що ґрунтуються на міжнародному досвіді розслідування авіакатастроф, іранська сторона вдалася до безвідповідальних звинувачень у неконструктивності української сторони.

Іранська сторона  маніпулює, коли каже, що під час двох раундів переговорів були надані пояснення щодо причин катастрофи. Ці причини мало б офіційно підтвердити і технічне розслідування, яке Іран повинен був проводити відповідно до норм міжнародного права, і у фінальному звіті, що був опублікований лише у березні цього року - через понад 14 місяців з дня катастрофи. Іран  наполягає на версії людської помилки як єдиній вірній. При цьому, відсутній аналіз причин і ланцюга подій, що призвели до неї, якщо така помилка дійсно стала фатальною. Це не могло не викликати справедливого обурення і розчарування української сторони.

Україна налаштована на ґрунтовне і конструктивне співробітництво з Іраном. Сам лише факт подачі понад 90 сторінок коментарів до проекту фінального звіту за результатами технічного розслідування, переданих Ірану у лютому цього року, є достатнім доказом цього. Нагадаємо, що коментарі України враховані не були.

Україна не прийме на віру будь-яку озвучену, але не підтверджену реальними доказами, версію збиття PS752. Іран, натомість, всіма силами намагається просунути вигідну для себе версію про людську помилку, і що дивує, Іран навіть не намагається проаналізувати причини, які призвели до фатальної помилки, якщо вона дійсно була причиною катастрофи. Це означає, що правильні висновки не будуть зроблені, і безпека цивільної авіації не покращиться. Це також означає, що будь-яке цивільне судно у повітряному просторі Ірану може в будь-який момент бути збитим, і повторити долю PS752. 

Іншим і не менш яскравим прикладом невиконання Іраном своїх міжнародно-правових зобов’язань став вкрай низький рівень співробітництва між слідчими і правоохоронними органами в рамках Договору про надання взаємної правової допомоги в цивільних та кримінальних справах між Україною та Іраном, а також Монреальської конвенції 1971 року. Українська сторона зі ЗМІ дізналась про десятьох осіб, яким пред’явлено звинувачення у зв’язку зі збиттям українського літака. Іран в рамках зазначених механізмів не повідомив Україну, незважаючи на численні запити, ані про імена та посади цих осіб, ані навіть про статтю, яка  їм інкримінується.

Саме тривалість, ефективність і неупередженість всіх видів розслідувань і є визначальним фактором утворення певної паузи, яка триває з моменту останньої зустрічі сторін у жовтні 2020 року. Іран досі не надав Україні левову частину матеріалів, включаючи факти та докази, які обіцяв надати пів року тому.

Попри це, найголовніше, що Іран заборгував родинам загиблих – це правда. Україна черговий раз підкреслює свій твердий намір зробити все можливе для її розкриття. Україна також вірить, що у керівництва Ірану достатньо сміливості, мудрості та далекоглядності не тільки для того, щоб взяти на себе відповідальність за катастрофу, але і щоб прийняти усі її наслідки.