ЗВИНУВАЧЕННЯ У ГЕНОЦИДІ ЗГІДНО З КОНВЕНЦІЄЮ ПРО ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНУ ГЕНОЦИДУ ТА ПОКАРАННЯ ЗА НЬОГО (УКРАЇНА ПРОТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ: 32 ДЕРЖАВИ ДОЛУЧИЛИСЬ)
СЛУХАННЯ ЩОДО ПОПЕРЕДНІХ ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Усні виступи України
19 вересня 2023 року
Пан КОРИНЕВИЧ:
ВСТУПНЕ СЛОВО
1. Пані Президенте, шановні члени Суду, я маю честь стояти перед вами, у цій Великій залі правосуддя, та представляти мою країну.
2. Пʼятсот сімдесят три дні тому Росія розпочала жорстокий, повномасштабний, військовий наступ на Україну. Це війна на винищення: Росія заперечує існування українського народу і хоче стерти нас з карти світу. Це війна імперіалізму: Росія намагається повалити наш демократично обраний уряд. Це загарбницька війна: Росія спробувала заволодіти українською територією. І це війна звірств, терору та воєнних злочинів: братські могили в Бучі, катівні в Херсоні та Ізюмі, десятки тисяч викрадених і взятих у полон мирних жителів, повністю зруйновані міста та селища, такі як Маріуполь та Волноваха, затоплені села, викрадені та депортовані діти, навмисні напади на цивільну інфраструктуру та багато інших невимовних жахіть. Вчора ви нічого з цього не почули. Слухаючи Росію, ви ніколи не дізнаєтеся, що вона робить з моєю країною. Але це наша реальність.
3. Чому Росія це робить? Чим у двадцять першому столітті можна виправдати такі варварські дії? Росія дала відповідь: цинічне зловживання Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Майже десять років Росія закладала підвалини для нападу. З 2014 року Росія брехливо звинувачує Україну у вчиненні геноциду з порушенням Конвенції про геноцид. 24 лютого 2022 року президент Російської Федерації використав це абсурдне твердження як зброю: він сказав, що Росія діє – вона повинна була діяти – щоб зупинити геноцид.
4. Росія веде війну проти моєї країни в імʼя жахливої брехні про те, що Україна вчиняє геноцид проти власного народу. Ця брехня є приводом Росії для агресії та завоювання. Росія не надала жодних достовірних доказів. Вона й не може. Насправді Росія перевернула Конвенцію про геноцид з ніг на голову. Міжнародна спільнота ухвалила Конвенцію про геноцид з метою захисту. Росія посилається на Конвенцію про геноцид з метою знищення.
5. За останні пʼятсот сімдесят три дні Росія показала світові те, що Україна вже давно зрозуміла. Росія не поважає міжнародне право. Для Росії міжнародне право не є обмеженням. Для Росії міжнародне право не існує для забезпечення поваги до суверенітету та прав людини. Для Росії міжнародне право є інструментом для зловживань.
6. На відміну від Росії, Україна поважає міжнародне право. Україна вірить у вирішення спорів мирним шляхом. Саме тому в момент найбільшої загрози Україна звернулася до цього Суду. Суд має широку юрисдикцію щодо спорів, пов’язаних із Конвенцією про геноцид. Відношення між цим спором та Конвенцією про геноцид є прямим. Росія звинуватила Україну в геноциді. Вона розпочала повномасштабне вторгнення з метою припинення геноциду. Іншими словами, Росія зловжила та порушила Конвенцію про геноцид, використовуючи звинувачення у геноциді як привід для повномасштабного вторгнення. Але Росія не існує поза законом. Вона має бути притягнута до відповідальності.
7. Вчора Росія сказала вам, що цей спір не має нічого спільного з Конвенцією про геноцид. За словами агента Російської Федерації, кілька російських чиновників просто «вжили слово геноцид». Це було «риторично». Ці слова чергова, безсоромна брехня Росії. У твердженнях Росії немає нічого «риторичного». Протягом багатьох років російські державні органи заявляли, що високопосадовці вчинили злочин геноциду згідно з Конвенцією про геноцид. Високопоставлені російські дипломати заявляли, що держава Україна сама вчинила злочин геноциду відповідно до Конвенції про геноцид.
8. Також не було нічого «риторичного» щодо насильницьких дій Росії на основі запобігання та покарання геноциду. Я б не хотів цитувати президента Російської Федерації, але вчора протягом трьох годин агент Росії та його радники боялися розповісти Суду те, що він сказав. Тож я повторю те, що президент Росії оголосив 24 лютого 2022 року: «Мета цієї операції – захистити людей, які вже вісім років стикаються з приниженнями та геноцидом з боку київського режиму». Всередині Росії про чітку мету повномасштабного вторгнення говорять відкрито, на найвищому рівні. Але в цьому Суді Росії незручно. Так Росія ховається від правди.
9. Вчора ви також прослухали історію Росії про «державний переворот» і «київський режим», наповнений «неонацистами», які погрожували людям на Донбасі. Це ще одна брехня, але вона підтверджує важливий момент: спір існує. Агент Російської Федерації навіть мав нахабство стояти в цій залі і казати, що Україна планує «остаточне рішення». Ми всі знаємо, що означають ці моторошні слова. Як російський агент може вимовляти ці слова, а потім заперечувати існування спору? Ця справа повинна бути розглянута по суті. Тоді Росія може спробувати захистити свою фальшиву заяву. Якщо Росія вважає, що її дії не є порушенням Конвенції про геноцид, що президент Путін не мав на увазі те, що він сказав про геноцид, тому нехай Росія пояснить чому по суті. Девʼять років ми терпіли брехню про геноцид з найвищих щаблів російської влади. Півтора року ми зазнаємо жахливих нападів через ту брехню. Сьогодні Україна просто просить свій день у Суді, щоб Суд міг вирішити цей спір.
10. Пані Президенте, члени Суду, неповага Росії до міжнародного права немає меж. І цей Суд не виняток для них.
11. 18 місяців тому цей Суд видав чіткий наказ: Росія повинна негайно припинити свої військові операції в Україні.
12. Але Росія не була зацікавлена виконувати вимоги. Росія негайно оголосила, що ігноруватиме Наказ Міжнародного суду ООН про тимчасові заходи. Росія не припинила військових дій в Україні, як ви наказували. До цього дня Росія обрушує ракети на наші міста та наших людей, все ще в ім’я запобігання примарному геноциду. Наслідки непокори Росії були руйнівними.
13. Прикладом таких руйнувань є навмисні напади Росії на критично важливу цивільну інфраструктуру. Ці атаки залишили цілі регіони та мільйони людей без опалення та електрики, включаючи в періоди морозних температур. Організація Обʼєднаних Націй задокументувала серйозну шкоду завдану цивільним особам. У червні минулого року руйнування Росією дамби Каховської гідроелектростанції в Херсонській області спричинило загрозливі та далекосяжні наслідки для тисяч людей на півдні України, зокрема відсутність доступу до чистої води.
14. Міжнародні спостерігачі задокументували це руйнування. Світовий банк підрахував, що на відновлення шкоди, яку Росія завдала Україні, знадобиться 411 мільярдів доларів . Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні від Ради ООН з прав людини встановила, що російські війська вчинили «широкий спектр» порушень міжнародного права, «багато» воєнних злочинів і дій, які «можуть бути кваліфіковані як злочини проти людства». Один із прикладів: військові дії Росії в районі Запорізької атомної електростанції, що можуть призвести до серйозного ядерного інциденту, ставить під серйозну загрозу цивільне населення.
15. Ще один жахливий приклад – насильницька депортація українських дітей. Процитую слова Міністра закордонних справ України, Дмитра Кулеби, в липні цього року: «На сьогодні ми виявили 19 474 незаконно переданих дітей, з них 4 390 є сиротами або позбавленими батьківського піклування». За ці обурливі дії Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт. Він знайшов обґрунтовані підстави вважати, що глава Російської Федерації, держави яка займає місце в Раді Безпеки ООН, несе особисту відповідальність за ці воєнні злочини . Ось як далеко готова зайти Росія: під приводом запобігання геноциду вона вчиняє воєнний злочин, шляхом примусового вивезення дітей з їх батьківщини.
16. Від таких жахливих дій потерпає не тільки Україна. Блокуючи українські порти та загрожуючи міжнародним перевезенням, Росія знищила або затримала у себе мільйони тонн зерна, посилюючи глобальний дефіцит продовольства в Африці та за її межами.
17. Непокора Росії також є нападом на авторитет цього Суду. Кожну ракету, яку Росія запускає по наших містах, вона запускає всупереч цьому Суду. Тільки минулого тижня Росія атакувала ринок у Костянтинівці, убивши 17 людей, у тому числі дитину. Кожна з цих жертв була вбита через повну зневагу Росії до цього Суду. Кожну дитину, яку Росія депортувала, вона депортувала демонструючи відверту зневагу до цього Суду. І кожного хороброго українського захисника, якого Росія калічить чи вбиває, вона покалічила чи вбила зневажаючи цей Суд.
18. Ваш наказ про тимчасові заходи – ще одна незручна тема для Росії. Вчора про це майже нічого не говорилося. Єдиний раз, коли Росія згадала про ваш наказ, Росія сказала, що ви помилилися. Росія може мати свою думку, але думка росії не змінює її міжнародних зобов’язань. Ваше рішення є обовʼязковим для виконання, Росія ж це відверто заперечує.
19. Зараз у Суду з’явилась можливість сказати ні такій непокорі та зневазі. Ви маєте повноваження забезпечити значущість міжнародних зобов’язань. Ви можете постановити рішення, що держави, які невпинно зловживають договором про права людини, будуть притягнуті до відповідальності. Ви маєте повноваження оголосити, що дії Росії є незаконними, що її зловживання повинні бути припинені, що ваші рішення мають виконуватися, і що Росія має відшкодувати завдані збитки.
20. Рік тому Президент Зеленський заявив Раді Безпеки ООН, що в Україні «захищається не лише наша незалежність, не лише право на життя нашого народу, а й міжнародне право як таке». У цьому Суді так само, захищатиметься міжнародне право як таке. Україна закликає Суд не закривати очі на зловживання Росією міжнародним правом. Україна просить вас забезпечити, щоб Конвенція про геноцид залишалася засобом для захисту прав людини, а не для відмови мільйонам людей у їх правах.
21. Вчора ви почули, як Росія перекручує факти та спотворює право. Сьогодні Україна пояснить, чому цей Суд може і повинен розглядати справу України по суті.
22. Професор Гарольд Хонгджу Коу спочатку розгляне тлумачення статті IX Конвенції про геноцид і широку юрисдикцію, яку вона надає цьому Суду. Він пояснить, чому Росія не може уникнути юрисдикції цього Суду, намагаючись перекрутити заяви України.
23. Потім пані Марні Чік покаже, що між сторонами існує спір щодо Конвенції про геноцид.
24. Професор Жан-Марк Тувенен продемонструє, що цей спір безпосередньо підпадає під юрисдикцію Суду ratione materiae.
25. Пан Девід Сіонтс розповість, чому позови України є прийнятними.
26. Нарешті, пан Джонатан Гімблетт розповість про юрисдикцію цього Суду розглядати систематичні кричущі порушення російською федерацією Наказу цього Суду про тимчасові заходи.
27. Пані Президент, члени Суду, на попелищі Другої світової війни та Голокосту світ створив визначальний договір про права людини у вигляді Конвенції про геноцид. Вона відображає найвищі ідеали людства. За кілька місяців світ відзначатиме 75-річчя цієї Конвенції. Це може бути можливістю для міжнародної спільноти знову взяти на себе зобов’язання щодо цивілізаційних цілей Конвенції та її гуманітарної мети.
28. Але якщо зловживання Росії залишаться без відповіді – ця річниця буде заплямована. Чи справді держава може зловживати Конвенцією про геноцид для виправдання загарбницької війни? Чи може держава використовувати безпідставні звинувачення в геноциді як привід для руйнування міст, бомбардування мирних жителів і депортації дітей з їх домівок? І коли Конвенція про геноцид так цинічно зловживається, хіба цей Суд безсилий? Відповідь на ці запитання має бути негативною. Цього не повинно бути заради українського народу, який все ще страждає від жорстокого нападу. І це має бути не заради світу, а щоб запобігти перетворенню міжнародного права на інструмент для виправдання порушень прав людини та масштабних руйнувань.
29. Україна вдячна Суду за увагу сьогодні вранці. Пані Президенте, зараз я прошу вас надати слово професору Коу.