В далекому 1944 році Сталін оголосив кримських татар зрадниками. Сьогодні Путін оголошує кримських татар екстремістами. Ця жахлива політична традиція Росії - шельмувати та нав’язувати ярлики, аби знищувати цілі народи, - продовжується. Сьогоднішня тимчасова окупація Криму продовжує політику, яка тягнеться від часів Російської імперії та завоювання Криму, коли відбулася найбільша хвиля еміграції кримських татар, до часів сталінських репресій, і полягає у спробах перетворити Крим на російську територію не лише за формальним статусом, але і за складом населення. 

Ми завжди пам’ятатимемо, що Крим - це земля кримських татар, кримчаків і караїмів. Що Крим є частиною Української держави, і лише у її складі народи, які споконвіку населяли Крим, зможуть повноцінно розвиватися, розвивати свою ідентичність, культуру та почуватися у безпеці. 

Коли ми боремося за деокупацію Криму, ця боротьба має відбуватися на всіх рівнях. Починаючи від великої політики, де ми створюємо Кримську платформу, і завершуючи такими зібраннями, як сьогодні, де ми демонструємо мистецтво і займаємося культурною дипломатією. Адже кожен іноземний гість, який відвідуватиме Міністерство закордонних справ - а це міністри, голови парламентів, глави урядів, - бачитиме цю виставку. Це живе та дуже сильне мистецьке нагадування про ту справу, яка зараз об’єднує дуже багато країн світу: захист кримськотатарського народу та деокупація Криму. 

Міністерство закордонних справ тримає кримську проблематику дуже високо на порядку денному, і ми ніколи не зупинимося. Аж допоки Крим не буде повернутий і там не запанує міжетнічна злагода, а всі народи зможуть жити в мирі та процвітанні. З нами тут сьогодні представники церков, які також відіграють дуже важливу роль у досягненні цієї мети. Я впевнений, що з Божою поміччю, із допомогою Господа Бога, із допомогою Аллаха, нам це обов’язково вдасться. 

Дуже радий, що сьогодні прийшло так багато журналістів, і ми бачимо так багато уваги. Крим буде втрачений у ту мить, коли ми забудемо про нього, коли ми змиримося з окупацією. Тому ми ніколи не повинні цього допустити. Присутність медіа і цікавість медіа до цієї теми дуже важлива, аби всі пам’ятали не лише про минуле, але і про ту боротьбу, яка точиться нині. Дякую всім.