У Києві завершився другий день наради керівників закордонних дипломатичних установ України.
Перша половина дня була присвячена питанням оборони, санаційного тиску проти агресора, досягненню справедливості за злочини, поверненню українців з російської неволі та іншим важливим темам. Детальніше про ці робочі сесії — у попередньому повідомленні МЗС.
День продовжився важливими сесіями на теми цифрового та кібервиміру зовнішньої політики, людського виміру війни, стратегічними діалогами та іншими елементами програми.
У рамках наради керівників ЗДУ за ініціативи МЗС України був започаткований новий формат аналітично-експертної дискусії щодо ключових геополітичних питань, який передбачає взаємодію зовнішньополітичного відомства з експертами – інтелектуальна дискусія «Стратегічні діалоги». З вітальним словом виступив очільник МЗС України Андрій Сибіга, який наголосив на важливості синергії української дипломатії та експертної спільноти для досягнення миру для України та її лідерства на міжнародній арені. Він відзначив, що дискусія інтелектуально збагатить та підсилить інституційну спроможність дипломатичної служби захищати інтереси України в світі.
«Мені дуже хочеться, щоб ми генерували думки, генерували ідеї, відійшли від реактивності та стали країною, яка відзначає та фіксує правила, жорстко відстоює свої позиції», - підкреслив Андрій Сибіга.
Відкриваючи дискусію, заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца висловила переконання, що «Стратегічні діалоги» стануть платформою для регулярного обміну думками, посилюючи голос України у світі.
У ході дискусії директор Frontier Institute Євген Глібовицький підкреслив, що Україна все ще залишається хронічно недооціненою, але має потенціал для зміни ситуації, пропонуючи світові «українськість»: швидкість, адаптивність та інші якості, які відзначають здобутки українського народу.
Директор Програми безпекових студій Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ганна Шелест відзначила необхідність подолання “росієцентризму” в сприйнятті світу з боку інших держав. Вона зауважила, що, просуваючи інтереси держави на міжнародній арені, потрібно дивитися на перспективу та думати, чим Україна цікава світу. «Middle Power має бути готова взяти відповідальність за окремі сфери, в яких претендує на лідерство. Коли ми станемо Middle Power – це й буде стратегічна поразка Росії», - наголосила вона.
Член Ради Безпеки Київського Безпекового Форуму, заступник міністра закордонних справ України (2014) Данило Лубківський відзначив, що, на його думку, стратегічна поразка Росії сталася коли Путін, керуючись своїм імперським мисленням, розпочав агресію проти України, що підірвало міжнародні позиції РФ. Він закликав до подальшого посилення дипломатичної служби, визначивши серед ключових зовнішньополітичних пріоритетів розвиток відносин зі США, ЄС і Китаєм, підтримку демократичних сил у Молдові та Білорусі, а також наголосив, що майбутня перемога України ґрунтуватиметься на силі цінностей, принципів і міжнародної солідарності.
У межах пленарної сесії, присвяченої цифровому та кіберпростору зовнішньої політики України за модерування заступника міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Андрія Дронюка, перед учасниками наради виступили провідні представники сектору безпеки та цифрової трансформації України.
Серед спікерів були голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Олександр Потій, заступник міністра цифрової трансформації Віталій Балашов, а також керівник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України Володимир Карастельов.
Вони обговорили сучасні тенденції розвитку української кібердипломатії, вплив розвитку штучного інтелекту на сучасний кіберпростір, а також цифрові стратегії США, Китаю та ЄС. Окрему увагу приділили активній мобілізації Росією та її союзниками кіберресурсів, зокрема із залученням цивільних компаній і фахівців, для здійснення кібератак проти України та держав-партнерів. Учасники також наголосили на необхідності дотримання правил цифрової гігієни та інформаційної безпеки працівниками закордонних дипломатичних установ.
В рамках сесії "Людський вимір війни" за модеруваня державного секретаря МЗС Олександра Карасевича, уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець поінформував учасників наради про понад 20 тисяч підтверджених випадків депортації або примусового переміщення українських дітей. Він поділився спеціальними доповідями «Нерозквітлі» та «Переопилені», які містять офіційні докази участі Росії у викраденні українських дітей.
Омбудсман наголосив, що Україна повністю виконує положення Женевських конвенцій щодо умов утримання російських комбатантів. Він привернув увагу керівників закордонних дипломатичних установ, що у лавах російської армії проходять службу громадяни щонайменше 48 іноземних держав.
Дмитро Лубінець підкреслив важливість підтримувати міжнародні зусилля, спрямовані на притягнення РФ до відповідальності, інформувати країни перебування про наслідки служби в армії РФ, а також вести активний діалог з представниками омбудсманів інших країн.
Заступник Генерального прокурора України Андрій Лещенко повідомив, що Офіс Генерального прокурора готовий продовжувати ефективну взаємодію з МЗС задля надання інформації міжнародним партнерам та забезпечення належної комунікації щодо російських злочинів. Він закликав послів звертатися з проханням до урядів країн перебування щодо застосування принципу універсальної юрисдикції у зв'язку з фактами скоєння росіянами воєнних злочинів.
Військова омбудсманка Ольга Решетилова зосередилась на важливості донесення до міжнародних партнерів та дипломатичних установ інформації про активну розбудову державного механізму захисту прав іноземних добровольців, які стали на захист України. За її словами, наразі в українському війську служать близько 16 000 іноземних громадян, із них близько 40% — вихідці з країн Латинської Америки.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Скоцик повідомив, що більшість іноземців, залучених наразі до лав збройних сил Росії, є громадянами країн Центральної Азії та Африки. Він закликав учасників до посилення санкційної політики та проведення ефективних інформаційних кампаній, спрямованих на протидію рекрутингу з боку РФ. Андрій Скоцик також зауважив, що у 2026 році Росія активізує залучення іноземців до військово-промислового комплексу.
У рамках наради відбулася панельна дискусія “Механізми звільнення з російської неволі” за участю представника Об'єднаного центру СБУ Андрія Пастернака, голови Громадської ради при Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими Ірини Абрамової та Сергія Дорошенка, представника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Учасники дискусії наголосили на важливості залучення допомоги країн Європейського Союзу у підтримці ініціатив з повернення українських громадян.
Окрему сесію було присвячено поверненню українських дітей, у якій взяли участь радниця-уповноважена Президента України з питань дітей та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, керівник Ініціативи Президента України Bring Kids Back UA Максим Максимов та керівник організації “Save Ukraine” Микола Кулеба. Зі вступним словом до учасників наради звернулася заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца. Вона закликала до розширення Міжнародної коаліції за повернення дітей, у цьому контексті наголосила на важливості задіяння усіх міжнародних механізмів та залучення більшої кількості держав до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Повернення українських дітей».
Керівник Ініціативи Президента України Bring Kids Back UA Максим Максимов закликав дипломатів перетворювати міжнародну увагу на конкретні дії через інформаційні кампанії, роботу з медіа, та тематичні заходи. Дар’я Герасимчук, звернулася до керівників закордонних дипломатичних установ із закликом системно інтегрувати тематику повернення дітей до порядку денного міжнародних контактів і адвокаційної роботи. Окрему увагу вона приділила документуванню злочину індоктринації українських дітей як одного з ключових елементів політики Росії, спрямованої на знищення української ідентичності. Керівник організації “Save Ukraine” Микола Кулеба наголосив, що повернення незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей є одним із ключових гуманітарних пріоритетів України, та закликав дипломатів активніше використовувати особисті історії у міжнародній адвокації.
Учасники наради мали змогу ознайомитись з виставковим проєктом видатного українського художника та куратора Петра Бевзи “Запрошення прийдешнього”, мультимедійною виставкою українського режисера і засновника GogolFest Владислава Троїцького “Поле пам’яті”, а також виставкою Олександра Клименка, Софії Атлантової та Германа Клименка в межах проєкту “Ікони на ящиках з-під озброєнь”.
Окремим елементом другого дня наради стала презентація спільного збору МЗС України та UNITED24 на закупівлю реанімобілів для українських медиків. Очільник МЗС Андрій Сибіга, представляючи нову фандрейзингову ініціативу повідомив, що за минулий рік вдалося зібрати понад 790 тисяч доларів США або майже 35 мільйонів гривень на наземні роботизовані комплекси для українських захисників.
За словами Андрія Сибіги, протягом попереднього року в межах благодійної ініціативи вдалося зібрати понад 790 тисяч доларів США, або майже 35 мільйонів гривень, на наземні роботизовані комплекси для українських захисників. Тепер зусилля спрямовують на посилення спроможностей екстреної медичної допомоги.
«Щодня Росія тероризує цивільних по всій Україні, вбиваючи й завдаючи поранень унаслідок ударів дронами та ракетами. Після таких атак вирішальною є кожна секунда. Сучасні автомобілі швидкої допомоги - це не просто транспорт. Це мобільні реанімаційні відділення, які дають змогу медикам надавати життєво необхідну допомогу ще до прибуття пацієнта до лікарні», - наголосив Андрій Сибіга та закликав до активного долучення до збору.