У середу, 5 серпня, у Києві завершився третій день наради керівників закордонних дипломатичних установ України, що проходить цьогоріч під гаслом “Відновлення миру і лідерство України”. Цей день був присвячений насамперед завданням економічної дипломатії, економічної стійкості та консульському виміру.
Керівники закордонних дипломатичних установ відвідали виставку “Зброярі”, де мали змогу ознайомитися з новітніми українськими розробками військової техніки і зброї.
На запрошення очільника МЗС України Андрія Сибіги, міністерка закордонних справ Латвійської Республіки Байба Браже взяла участь у щорічній нараді як почесна гостя. Андрій Сибіга відзначив вагомий внесок Латвії у допомогу з відновлення України, зокрема реалізацію довгострокових проєктів у Чернігівській області. “Ти можеш не бути великим за розміром, але бути великим у конкретних справах. І це — про Латвію”, — зауважив він.
У своєму зверненні до українського дипкорпусу глава латвійської дипломатії Байба Браже відзначила нову роль України як контрибутора безпеки та зупинилася на практичних аспектах інтеграції України в ЄС і НАТО. Міністерка зауважила, що глобальна ізоляція Росії і її притягнення до відповідальності залишаються пріоритетом для Латвії як непостійного члена Ради Безпеки ООН.
Розпочинаючи сесію щодо побудови стійкої архітектури довгострокової міжнародної фінансової підтримки України, очільник МЗС Андрій Сибіга акцентував увагу на залученні фінансової підтримки України з боку партнерів, а також ресурсного забезпечення української дипломатії на належному рівні. Він наголосив, що ефективний спротив російській агресії потребує фінансової стійкості України.
Міністр фінансів України Сергій Марченко відзначив вагомий внесок української дипломатії у залучення міжнародної фінансової підтримки, консолідацію допомоги держав-партнерів та посилення позицій України в міжнародних фінансових інституціях.
«Ефективна взаємодія Міністерства фінансів і української дипломатії є надважливою для забезпечення фінансової стійкості України та залучення необхідної міжнародної допомоги», – зазначив Сергій Марченко.
Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на важливості центробанківської дипломатії, зокрема у просуванні санкційної політики та зміцненні міжнародної підтримки України. Він також привернув окрему увагу до відзначення невдовзі 30-річчя запровадження української національної валюти, гривні, яка стала одним із символів української стійкості.
«Центробанківська дипломатія сьогодні – це не лише про макрофінансову стабільність, а й про формування міжнародної коаліції підтримки України та посилення санкційного тиску на агресора», - зазначив Андрій Пишний.
На запрошення очільника МЗС України Андрія Сибіги та державного секретаря МЗС Олександра Карасевича до сесії також долучилася позаштатна радниця Президента України з питань відбудови та інвестицій Оксана Маркарова. Вона підкреслила важливість посилення фінансової спроможності України та втілення головного пріоритету Глави держави, зміцнення протиповітряної оборони, для забезпечення економічної стійкості.
Питання відновлення інфраструктури та зміцнення цивільного захисту стали темою окремої сесії за модерування заступника міністра закордонних справ України Євгена Перебийноса.
У рамках сесії, присвяченої відновленню інфраструктури та посиленню внутрішньої безпеки, міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський поінформував про наслідки російських обстрілів, окремо звернувши увагу на цілеспрямовані атаки РФ по енергетичній інфраструктурі. Він подякував державам-партнерам за надану підтримку та закликав дипломатів долучати їх до Міжнародної коаліції укриттів цивільного захисту. Міністр також підкреслив важливість міжнародної співпраці у сфері безпеки та відновлення.
«Ми готові ділитися знаннями та практикою, які довели свою ефективність. Водночас потребуємо підтримки партнерів по конкретних напрямках. Розвиток спроможностей та технологій, двосторонній обмін досвідом – це інвестиція в нашу спільну безпеку», - зазначив Іван Вигівський.
Перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач під час виступу окреслив ключові потреби транспортної галузі та ключові завдання в частині відновлення країни, залучення міжнародних партнерів до відбудови регіонів та іноземних інвестицій у форматі публічно-приватного партнерства. Він окремо наголосив на важливості залучення допомоги від партнерів для підготовки до зимового періоду і забезпечення надійного постачання електроенергії, води та опалення людям, розвитку альтернативних логістичних маршрутів та ремонту пошкодженої інфраструктури.
У межах пленарної сесії, присвяченої просуванню українського агроекспорту за модерування заступника міністра закордонних справ України Євгена Перебийноса, перед учасниками наради виступили провідні представники продовольчого та аграрного секторів.
Серед спікерів були міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук та голова комітету з питань Європейської інтеграції Федерації роботодавців України Михайло Бно-Айріян.
Вони визначили ключові пріоритети аграрної політики України, перспективи просування української продукції на зовнішніх ринках, перебіг євроінтеграції у сфері аграрної політики та наголосили на важливості економічної дипломатії для розвитку галузі. Окрему увагу приділили розблокуванню повноцінної роботи морських портів України у Чорному морі, як критично важливого елемента збереження експортного потенціалу України, продовольчої безпеки світу та стійкості аграрного сектору. Учасники також закликали спільно протидіяти інформаційним кампаніям, спрямованим проти українських виробників, і посилювати довіру до їхньої продукції.
Особливо важливою темою третього дня наради послів стала підготовка до проходження зими та зміцнення енергетичної стійкості України за допомоги партнерів.
У рамках сесії, за участі керівників провідних енергетичних компаній України, присвяченій підготовці до осінньо-зимового періоду, заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс наголосив, що Росія обрала українську енергетику мішенню для ударів, і закликав дипломатичну службу та посольства зосередити зусилля на залученні міжнародної підтримки для проходження зими.
Т.в.о. керівника НАК «Нафтогаз України» Сергій Федоренко наголосив, що, попри триваючу збройну агресію РФ, компанія розвивається і збільшує видобуток. Він закликав керівників закордонних дипломатичних установ активно сприяти залученню міжнародних інвесторів до українського енергетичного сектору, насамперед до проєктів із видобутку природного газу, розвитку чорноморського шельфу та використання українських підземних сховищ газу як елемента енергетичної безпеки Європи. Сергій Федоренко наголосив, що Україна вже накопичила унікальний досвід захисту енергетичної інфраструктури від сучасних засобів ураження і готова ділитися цією експертизою з міжнародними партнерами.
Член правління Укренерго Олег Павленко підкреслив, що компанія, яка є постійним об'єктом атак РФ, розробила концепцію сучасної системи захисту, працює над забезпеченням готовності до атак і реагуванням на них, а також над втіленням інтегрального підходу до відновлення. Він наголосив, що Україна вже залучила близько 1 млрд євро донорської допомоги, однак для підготовки до наступних зим критично важливими залишаються фінансування захисту підстанцій, прискорення постачання трансформаторного обладнання та модернізація енергомережі. За його словами, саме швидкість міжнародної підтримки безпосередньо впливає на стійкість української енергосистеми.
Заступниця генерального директора «Укргідроенерго» Марія Бішко розповіла про потенціал компанії та роботу над створенням нових генерувальних і балансувальних потужностей, зокрема енергетичного хабу, що об’єднуватиме гідроелектростанції (ГЕС), гідроакумулювальні електростанції (ГАЕС), вітрові електростанції (ВЕС) і системи накопичення енергії (BESS). Вона також зупинилася на гуманітарних проєктах компанії та потребі у створенні аварійного резерву.
В.о. генерального директора «Оператор ГТС України» Наталія Бойко зупинилася на проблемі російських атак на інфраструктури ОГТСУ і реалізації Плану стійкості компанії, який передбачає модернізацію об’єктів, багаторівневий захист, резервування ключових вузлів та впровадження нових технологічних рішень. Вона закликала дипломатичний корпус сприяти інтеграції українського оператора ГТС до європейських професійних об'єднань, підтримати проєкти, що реалізуються спільно з ЄБРР, а також допомогти у вирішенні проблем доступу до транскордонних потужностей і тарифних бар'єрів на напрямках Польщі, Словаччини та Угорщини. За її словами, енергетична інтеграція України з ЄС має ґрунтуватися на довгострокових рішеннях, а не залежати від ситуативних політичних факторів.
Керуючий технічний директор компанії Енергоатом Руслан Кариков розповів про прогноз забезпечення атомної генерації, маневрові потужності та резерви, захист інфраструктури та ядерного палива. Він підкреслив, що головним пріоритетом Енергоатома є своєчасна підготовка енергоблоків до проходження опалювального сезону, їх модернізація та посилення фізичного захисту критичної інфраструктури в умовах воєнних загроз.
Заключна сесія цього дня була присвячена розбудові спроможностей консульської служби, підвищенню доступності консульських послуг та зміцненню довіри громадян до дипломатичної служби.
Державний секретар МЗС Олександр Карасевич зупинився на питаннях розбудови консульської мережі, а також мережі почесних консульств, завданнях кадрового підсилення установ, захисту українських громадян у кризових ситуаціях за кордоном. Окремо державний секретар поінформував про питання оформлення закордонного паспорта як найбільш затребуваної консульської дії, уніфікації приміщень для прийому громадян.
Заступник міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Андрій Дронюк наголосив, що головною метою цифрової трансформації консульської служби є максимальне спрощення роботи консулів і підвищення якості та доступності сервісу для громадян України за кордоном.
Заступник міністра перелічив результати, досягнуті протягом минулого року в сфері розвитку системи «е-Консул», та розповів про подальші плани роботи. Він повідомив про плани запровадження електронного оформлення закордонних паспортів, зокрема повністю дистанційного оформлення та отримання закордонного паспорта для дітей до 12 років без відвідування консульської установи.
Також триває робота над запуском інтелектуального чат-бота, оновленої електронної черги із захистом від зловживань, сервісу онлайн-відстеження статусу звернення (Help Desk), можливості оформлення цифрової ID-картки, а також модернізацією вебпорталу МЗС і закордонних дипломатичних установ.
Директор Департаменту консульської служби МЗС України Владислав Каневський наголосив, що консульська робота є одним із ключових напрямів діяльності закордонних дипломатичних установ, адже саме через якість консульських послуг для мільйонів українців за кордоном формується щоденне сприйняття держави.
Вперше на полях щорічної наради керівників закордонних дипломатичних установ відбулася зустріч з представниками Молодіжної Ради при МЗС України. Голова Ради Ян Ерл-Ружицький, заступниця голови Ради Єлизавета Кайдаш та секретар Ради Єлизавета Горай презентували роботу очолюваної ними структури, як консультативно-дорадчого органу Міністерства. Зокрема зосередились на залученні молоді до дипломатичної служби, активізації роботи в сфері публічної дипломатії та підготовки тематичних досліджень з актуальних питань, які становлять інтерес для МЗС.
Представники Молодіжної Ради презентували результати реалізованих проєктів, зокрема інтерактивну карту виборів у країнах Європи, дослідження щодо африканських випускників українських закладів освіти, рекомендації з удосконалення інституційної спроможності МЗС та освітню програму «Start of Diplomacy».
Завершився цей день наради показом документального фільму «Культура vs війна. Театр ветеранів» та спілкуванням очільника МЗС Андрія Сибіги та дипломатів із героями та творцями стрічки.
МЗС вдячне Фонду Ганнса Зайделя в Україні за підтримку у проведенні заходу.